Вони навчались в нашій школі

Дородніцин Анатолій Олексійович

академік ДородніцинАкадемік АН СРСР Анатолій Олексійович Дородніцин (1910 - 1994) широко відомий своїми видатними науковими працями з математики, визначальною роллю у створенні обчислювальної гідродинаміки, плідної науково-організаційною роботою.

Будучи одним з тих учених, хто передбачав величезну роль і можливості електронної обчислювальної техніки, він брав участь у створенні Обчислювального центру АН СРСР і очолив його з моменту його утворення в 1955 р. Багато сил він віддав розробці сучасних чисельних методів та широкого впровадження ЕОМ у різні галузі науки і техніки.

Наукова творчість Анатолія Олексійовича відрізняється багатогранністю. Він став видатним радянським ученим в галузі прикладної математики, аеродинаміки і фізики атмосфери. У цих розділах науки ім проведені великі й оригінальні дослідження, запропоновані ефективні методи, отримані фундаментальні результати. Особливість його наукової діяльності - постановка і рішення проблем, що мають важливе як теоретичне, так і прикладне значення, доведення результатів до завершеної форми, придатної для використання на практиці.

Після появи перших ЕОМ домінуючим напрямом у творчості Анатолія Олексійовича стає розробка нових обчислювальних методів і додаток їх до актуальних науково-технічних проблем. Ряд публікацій і доповідей Анатолій Олексійович присвятив інформатики - її предмету, завдань, методів і можливостям. Він доклав великих зусиль, щоб у нашій країні інформатика набула статусу окремої науки, що займається розробкою і аналізом обчислювальних засобів, програмного забезпечення та алгоритмів. У сфері його уваги були такі актуальні теми, як математичне моделювання в різних описових науках (біологія, економіка, агрономія), розпізнавання образів в геології і медицині, розробка систем автоматичного проектування в літакобудуванні. Його глибоко займала проблема захисту навколишнього середовища, він вивчав питання математичного моделювання взаємодії людини і біосфери, брав активну участь у роботі громадської експертної комісії АН СРСР з проблем підвищення ефективності меліорації. Діяльність цієї комісії дозволила запобігти здійсненню згубного і руйнівного проекту перекидання вод північних річок.

Багато сил віддавав вчений впровадженню обчислювальної техніки в різні галузі народного господарства і в наукові дослідження. Він одним з перших серед наших вчених ясно усвідомив величезну революціонізуючу роль ЕОМ для науково-технічного прогресу. По праву він став творцем і директором першого в нашій країні Обчислювального центру АН СРСР і більше тридцяти років очолював це всесвітньо відоме наукова установа.

Будучи головою Наукової ради з обчислювальної техніки і систем управління ДКНТ і Президії АН СРСР, головою Комісії з обчислювальної техніки АН СРСР та заступником голови Координаційного комітету АН СРСР з обчислювальної техніки, Анатолій Олексійович багато в чому сприяв широкої комп'ютеризації народного господарства нашої країни. Він дав путівку в життя ряду вітчизняних ЕОМ. У колі його інтересів були роботи зі створення прикладних програм і обчислювальних систем для наукових досліджень, автоматизації проектування і планування.

Як видатний вчений і організатор науки, А.А. Дородніцин користувався величезним авторитетом і за кордоном. Багато років він був представником нашої країни у Міжнародній федерації по обробці інформації (IFIP), а в 1968-1971 рр.. обіймав посаду президента цієї федерації.

Видатна наукова й організаційна діяльність Анатолія Олексійовича була високо оцінена державою. Він - Герой Соціалістичної Праці, удостоєний Ленінської премії за роботу в галузі обчислювальної техніки і трьох Державних премій. Яскравий талант, безмежна відданість науці, невтомність у праці, висока принциповість академіка Анатолія Олексійовича Дородніцина - все це риси великого вченого нашої країни.

Анатолій Олексійович часто приїздив в Березань, підтримував зв’язки зі своїми однокласниками. Звання „Почесний громадянин міста Березань” було присвоєне А.О.Дородніцину в 1978 році. Його іменем названа одна з вулиць міста.


Філачов Анатолій Михайлович

ФілачовЗавідувач базової кафедри АО «НПО «Орион»«Инфракрасная техника и электронная оптика», закінчив Московський Фізико-технічний інститут, член-кореспондент РАН, доктор технічних наук, професор., генеральний директор АО «НПО «Орион». Заслужений діяч науки РФ. Автор більш 200 наукових робіт (в тому числі монографій по твердотільній фотоелектроніці) у вітчизняній і закордонній пресі і патентів на винаходи, в т.ч. монографії. Широка область наукових інтересів, основні з яких - інфрачервона техніка, електронна оптика, фотоелектронні прилади для інформаційних технологій.


Гебдовська Наталія Олександрівна

Гебдовська(15 червня 1910, Харбін — 19 листопада 2004, Київ) — українська театральна та кіноактриса. Брала участь у зйомках кінострічок Олександра Довженка.

Н.А.Гебдовська народилася в Харбіні, але її дитячі роки пройшли в Березані. Тут вона закінчила семирічну школу і вперше знялася в кіно. Це була епізодична роль у фільмі режисера А.Кордюма „Джальма”, який в 1928 році знімався в Березані. Пізніше Наталія Олександрівна, закінчивши Київський музично – драматичний інститут ім. М.Лисенка, стала актрисою Київської кіностудії ім.Довженка. За своє творче життя вона зіграла понад 30 кіноролей, видала чотири книги. Була удостоєна звання народної артистки України. Актриса часто бувала в Березані, зустрічалася з громадськістю міста, з учнями.

Звання почесний громадянин міста присвоєно Наталії Олександрівні в 2002 році.

Рих Галина Лаврентіївна (народилася в 1922 році)

Рих Галина ЛаврентыъвнаГалину Лаврентіївну в місті називають Берегинею, адже вона є засновником і незмінним директором Березанського міського краєзнавчого музею. Все своє життя вона присвятила музейній справі. Ще в кінці 1960-х років, працюючи вчителем історії в Березанській школі №1, вона разом з учнями почала збирати експонати майбутнього музею, офіційне відкриття якого відбулося в 1975 році. Нині Березанський музей – це справжня скарбниця духовності Березані. Тут зібрано понад шість тисяч експонатів. Галина Лаврентіївна, попри поважний вік, і сьогодні проводить екскурсії для відвідувачів. Її натхненна розповідь про історію і сьогодення міста нікого не залишає байдужим, про що свідчать числення подяки, записані в багатотомній книзі відгуків музею.

Звання „Почесний громадянин міста Березань” присвоєно Г.Л.Рих в 1997 році.


Кiлькiсть переглядiв: 1856

Коментарi

  • Олександр

    2013-10-16 19:59:14

    Наша Оксана Василівна справді найкраща. І хоч вона і зайняла на конкурсі 2 місце - для нас вона Переможець!!! Ми горді тим, що нас навчаєте Ви!!!!...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.