Конвенція ООН про права дитини

Передусім, Конвенція — це угода. Текст Конвенції про права дитини готувався, обговорювався та узгоджувався більше ніж десять років. Конвенція ООН про права дитини - це угода між країнами. В ній записа­но, як уряд кожної країни має дбати про дітей. Конвенція була прийнята та відкрита для підписання та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989року. Цей особливий документ було ратифіковано 191 країною світу. Конвенція ООН про права дитини набула чинності в Україні з 27 вересня1991року і з цього часу є частиною національного законодавства. Права дитини в Україні Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини в перший же рік своєї незалежності. В нашій країні не існує спеціального законодавства для неповнолітніх, і їх права виділені окремими статтями Сімейного, Цивіль­ного, Кримінального та Кримінально-Процесуального кодексів України, а також регулюються окремими зако­нами, такими як закони «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про запобігати насильству в сім’ї». Різні державні інституції та міністерства покликані відповідати за дотримання прав дитини в Україні. Багато зусиль також докладають громадські організації, які працюють на терені захисту прав дитини, щоб кожна дитина почувала себе захищеним законом повноцінним членом суспільства. Захисти себе Конвенція ООН про права дитини – це твої права. Вони знайшли своє відображення у чинному законодавстві України. Ти можеш не думати про них. Ти можеш не використовувати їх щодня. Втім, ти маєш знати, що вони існують і вони не­від’ємні від інших прав, гарантованих тобі державою. Закони різних країн різні. Йдеться зокрема про цифру повноліття і про вік, з якого підліток несе кримінальну відповідальність за скоєний злочин: в одних країнах це 7 років, в інших – 12, в Україні — 14-16років. Але ти повинен знати, що є права, які не можна змінити. Наприклад, право на турботу і піклу­вання. Також незмінним є, твердження про те, що всі діти мають рівні права. Держава може бути більш чи менш демократичною, але змінити ці права вона не може. Вони – твої. Читай – дізнаєшся Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. В них ти знайдеш 40 прав, які має дитина. Нижче наведені тільки ті статті Конвенції, які стосуються твоїх прав. Всі права можуть бути класифіковані за певними принципами.

Класифікація прав:

- Всі діти мають право на життя.

- Всі діти мають право на піклування і турботу.

- Всі діти рівні у своїх правах Права «піклуйтеся-про-мене» Ти маєш право на достатнє та здорове харчування.

- Ти маєш право на освіту.

- Ти маєш право на медичну допомогу.

- Ти маєш право на розваги Права «не знущайтеся наді мною» Ти маєш право на захист від економічної експлуатації та примусової праці.

- Ти маєш право на захист від будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для твого здоров’я.

- Ти маєш право не бути жертвою війни.

- Ти маєш право на захист від сексуальної експлуатації Права «я маю власну думку» Ти маєш право виражати свої погляди.

- Ти маєш право сповідувати свою власну релігію.

- Ти маєш право об'єднуватися з іншими.

- Ти маєш право на інформацію Права «спеціальних потреб»: життя деяких дітей є важчим, ніж у їхніх однолітків. Тому такі діти потребують спеціальної уваги і піклування: діти-інваліди, діти, позбавлені батьківського піклування, діти-біженці, діти у конфлікті з законом.

Преамбула (вступ до Конвенції)

Преамбула Конвенції ООН про права дитини містить таку важливу інформацію, як: діти мають право на особливе піклування та допомогу; сім'я несе відповідальність за повний та гармонійний розвиток дитини; дитина потребує спеціальної охорони, піклування і захисту як до, так і після народження; діти, які живуть у виключно тяжких умовах, потребують особливої уваги; важливість традицій і культурних цінностей суспільства, в якому зростає дитина; важливість міжнародного співробітництва для поліпшення умов життя дітей в кожній країні.

Стаття 1 Визначення поняття ДИТИНА/ Дитина – це людська істота до досягнення нею 18-річного віку. Дитина – це людина, яка зростає. Діти – це люди на шляху в доросле життя. Всі діти потребують повноцінних умов для розвитку і зростання.

Стаття 2 Усунення дискримінації Всі права рівні для кожної дитини, незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.

Стаття 3 Якнайкраще забезпечення інтересів дитини Усі дії щодо дитини мають виконуватися в інтересах дитини. Якщо рідні, або ті особи, які несуть відповідальність за дитину, недбало виконують свої обов’язки, держава має забезпечити дитині належний догляд і піклування.

Стаття 4 Здійснення прав дитини Держава має вживати всіх необхідних заходів для реалізації прав дитини. Держава не може залишати поза увагою права дитини. Всі країни мають співпрацювати для того, щоб права дитини реалізовувались у повсякденному житті. Більш розвинені країни мають допомагати бідним, економічно.

Стаття 5 Роль батьків Держава має поважати відповідальність, права та обов’язки батьків та родини. І водночас держава повинна вимагати від батьків ростити та виховувати дітей належним чином.

Стаття 6 Право на життя та розвиток Держава визнає той факт, що кожна дитина має невід’ємне право на життя. Держава визнає, що кожна дитина має право на здоровий розвиток.

Стаття 7 Ім'я та громадянство Кожна дитина після народження має право на ім’я та громадянство. Кожна дитина після народження має право знати своїх батьків і має право на їхнє піклування.

Стаття 8 Право на індивідуальність Держава поважає індивідуальність дитини, її громадянство, ім'я та сімейні зв’язки.

Стаття 9 Розлучення дітей з батьками Дитина має право жити разом з батьками. Якщо батьки розлучені, дитина має право спілкуватися з обома батьками, за винятком тих випадків, коли це суперечить інтере­сам дитини.

Стаття 10 Возз'єднання сім’ї Держава сприяє возз'єднанню сім’ї. Держава дозволяє дітям та їхнім батькам в’їзд чи виїзд до іншої країни з метою возз'єднання сім’ї. Держава також дозволяє батькам, які проживають у різних країнах, спілкуватися з дитиною.

Стаття 11 Незаконний вивіз дитини Держава вживає всіх необхідних заходів для боротьби з незаконним вивозом дітей за кордон.

Стаття 12 Власні погляди дитини Держава забезпечує дитині (згідно з її віком і зрілістю) право формулювати та виражати власні погляди з усіх питань. Держава має приділяти належну увагу поглядам дитини. Дитина має право бути заслуханою в суді та адміністративних органах.

Стаття 13 Свобода вираження поглядів Дитина має право вільно виражати свої думки. Це право також включає свободу шукати, отримувати та передавати інформацію.

Стаття 14 Свобода думки, совісті і релігії Дитина має право на свободу думки, совісті і релігії. При цьому беруться до уваги відповідальність, права і обов’язки батьків та норми закону.

З повагою колектив ліцею

ВИХОВНА ПРОБЛЕМА ШКОЛИ: СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ НА ОСНОВІ НАЦІОНАЛЬНИХ І ЗАГАЛЬНО-ЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ

Програма виховної роботи школи

на 2020-2025 н.р.

Вікова категорія : учні 1-11 класів

Система виховної роботи в школі розроблена відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» Конвенції ООН про права дитини, статуту навчального закладу.Основними ідеями, які лягли в основу виховної системи школи, є ідея гуманізму, педагогіки співробітництва, загального піклування, формування єдиного виховного простору. В Законі України «Про загальну середню освіту» особлива увага приділяється вихованню громадянина-патріота своєї держави, який готовий до подальшого навчання та трудової діяльності зі своїми політичними переконаннями, формуванню творчої особистості, свідомого відношення до своїх обов’язків; формуванню навичок здорового способу життя. Одним із основних завдань, які поставив перед собою педагогічний колектив школи – це створення належного освітнього середовища для розвитку здорової дитини, оволодіння навичками безпечного життя і здорової поведінки, формування в учнів свідомого ставлення не лише до власного життя і здоров’я, а й оточуючих, повага до національного надбанн українського народу, його традицій та духовної моралі.

Головна мета програми

- створення цілісної моделі виховної системи школи на основі національних та загальнолюдських цінностей, що дасть можливість створити єдине виховне середовище

Завдання програми:

- систематизація виховного процесу в навчальному закладі, надання йому більшої цілеспрямованості;

- створення сприятливого простору для самореалізації особистості дитини, розвитку її творчих здібностей, попередження негативних проявів, надання учням можливості зрозуміти, що їх доля – в їхніх руках;

- виховання молодого покоління з активною життєвою позицією, високою культурою і моральними переконаннями;

- орієнтування учнів на репродукцію набутих правових, економічних, моральноестетичних, екологічних, трудових знань та використання їх у повсякденномужитті;

- забезпечення педагогічної підтримки дитини в рішенні та розв’язанні проблем;

- забезпечення високої культури взаємовідносин у системах «учитель - учень», «учитель - батьки», «учень - учень», «учень – суспільство»;

- впровадження у виховний процес інновацій;

- розвиток демократичного стилю керівництва виховним процесом;

- забезпечення взаємодії навчального закладу з усіма соціальними інститутами та координацію зусиль суб’єктів виховання;

- стимулювання підвищення професійної компетентності педагогів у здійсненні процесу виховання.

Концепція виховної системи школи

Сучасний період відродження України, її державності, економіки, освіти, науки та культури вимагає зміни поглядів на освіту, виховний ідеал, виховання особистості. У Національній доктрині розвитку освіти, цілісна виховна система розглядається як один із основних шляхів реформування виховання:

  • забезпечення комфортних умов для розвитку творчих здібностей учнів, реалізації їх природних потенцій, прагнення і здатності до духовного зростання;
  • створення системи мовної освіти, що забезпечує обов’язкове володіння учнями державною мовою, можливість опанувати рідну і вивчити іноземні мови;
  • виховання через мовну культуру як засіб пізнання соціального досвіду і культури людства, спілкування зі світом, інтелектуального і духовного зростання
  • пріоритет гуманітарної культури, загальнолюдських духовних цінностей як основи розвитку особистості; головні цінності: Людина як самоцінність, Праця, Інтелект, Освіченість, Добро, Віра, Толерантність;
  • розвиток і задоволення моральних, інтелектуальних, мовних, естетичних запитів та інтересів у процесі активної творчої діяльності;
  • зв’язок вивчення української мови з вихованням національної свідомості та патріотизму;
  • різнопланова інтелектуальна підготовка особистості, яка сприяє орієнтації в суспільстві, вирішенню життєвих проблем.

В основу концепції покладені педагогічні ідеї:

В. Сухомлинського:

  • любов до дітей, віра в творчі сили дитини. («Кожна дитина повинна бути щасливою»);
  • виховання через розум, серце, руки дитини. «Школа радості» (1951 -1952 рр.);
  • мудрість педагогічної і батьківської любові, влади колективу;
  • всебічний розвиток особистості кожної дитини;
  • теорія виховання справжньої людини;
  • система підготовки до сімейного життя;
  • традиції, свята, культи в вихованні;
  • система вимог і порад педагогам («Сто порад учителеві»)

«Гуманний підхід до дітей» Я.А.Каменського;

«Виховання в колективі і через колектив» А.С.Макаренка.

Під вихованням у даній концепції розуміється органічно пов’язана з навчанням цілеспрямована і систематична діяльність школи, орієнтована як на формування соціально-значущих якостей, установок і цінностей орієнтації особи, так і на створення сприятливих умов для всебічного гармонійного духовного, інтелектуального і фізичного розвитку, самовдосконалення, творчої самореалізації особистості майбутнього випускника школи І-ІІІ ступенів.

Завдання виховання
  • Формування особистості – патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних реаліях;
  • Виховання особистості демократичного світогляду й культури, яка не порушує прав і свобод людини, з повагою ставиться до традицій, культури народів світу;
  • Забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів;
  • Формування покоління, яке здатне навчатися впродовж життя;
  • Створення й розвиток цінностей громадянського суспільства;
  • Формування в учнів національної свідомості, людської гідності;
  • Виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, сумлінного ставлення до уроків фізичної культури, спортивних секцій, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження й зміцнення їхнього фізичного та психічного здоров’я;
  • Розвиток у дітей та молоді творчих здібностей, підтримка обдарованих дітей і молоді;
  • Створення умов для реалізації завдань Нової української школи.
Принципи

«Дитина має бути не тільки учнем, передусім людиною з різноманітними інтересами, запитами, прагненнями»

  • Принцип національної спрямованості.
  • Принцип культуровідповідності.
  • Принцип цілісності.
  • Акмеологічний принцип.
  • Принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії.
  • Принцип адекватності виховання до психологічних умов розвитку особистості.
  • Принцип особистісної орієнтації.
  • Принцип превентивності.
  • Принцип технологізації.

Виконання основних завдань і реалізація основних принципів виховання здійснюється за загально визначенимицінностями і якостями, а саме:

  • Ціннісне ставлення до суспільства і Держави;
  • Ціннісне ставлення до людей;
  • Ціннісне ставлення до природи;
  • Ціннісне ставлення до мистецтва;
  • Ціннісне ставлення до праці;
  • Ціннісне ставлення до себе.
Методологічною основою програми є такі уявлення:

- Людина знаходиться в постійному саморозвитку, стаючи суб’єктом власного життя;

- Освіта – процес становлення і розвитку особистості в соціально створеному природо-соціокультурному середовищі;

- Учень – головний суб’єкт виховного процесу;

- Учень, учитель, батьки – рівноправні партнери виховного процесу;

Засади, на яких має ґрунтуватися діяльність школи:

· життєтворча і культуротворча спрямованість навчально-виховного процесу.Найголовнішою місією школи є плекання учня як творця і проектувальника свого життя, допомога йому в усвідомлення змісту життя як феномену культури, оволодінні мистецтвом жити - особливим умінням та

· високою майстерністю у творчій побудові, що базується на його знанні, технологіях життєздійснення.

· ідея гуманізації, суть якої полягає в переорієнтації освіти на особистісну спрямованість, процес розвитку і самоствердження, самореалізацію особистості. Ставлення до дитини як до суб'єкта передбачає ціннісне сприйняття кожної особистості, повага її самобутності, розуміння того, що дитина має свою життєву історію, власне "Я", свій внутрішній світ.

· Діяльнісна спрямованість навчання та виховання. Це підхід до знання як інструменту ефективного виконання життєвих і соціальних ролей, оволодіння технологію соціальної дії.

· ідея демократизації укладу шкільного життя, утвердження рівних можливостей, співробітництва, багатоманітності, самоорганізації, самодіяльності;

· принцип саморозвитку особистості, гнучкості організаційних форм.

Загальні принципи діяльності педагогічного колективу:

Гуманно-особистісний підхід до дітей, що передбачає віру у можливості кожного учня, співпрацю з учнями.

Індивідуалізація виховання шляхом визначення найбільш оптимальних методів і форм педагогічної роботи.

Поетапне становлення і розвиток природних здібностей дитини та її ключових компетентностей.

Формування нової ментальності учнів, батьків, вчителів в процесі переорієнтації з академічних досягнень на особистість дитини.

Виховне середовище повинно бути безпечним, довірливим, комфортним, відкритим, моральним, патріотичним, зорієнтованим на культуротворенні, розвиваючим.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМИ

1. Етапи реалізації програми

Робота педагогічного колективу школи над даною проблемою розрахована на 5 років, і розподілена на 4 етапи, які покладаються в основу методичної роботи протягом 5 років (2020-2025 рр.)

I. Аналітично-діагностичний (діагностико-теоретичний;2020– 2021рр.)

- Пошук інформації з проблеми, вивчення передового досвіду з

проблеми; спостереження та аналіз.

- Визначення та наукове обґрунтування теми, мети та завдань

програми.

- Вивчення наукової літератури та аналіз педагогічного досвіду з

даної проблеми.

- Проведення педагогічної ради, учнівської та батьківської конференцій щодо роботи над программою.

- Проведення вхідного моніторингу «Рівень готовності вчителів, батьків та учнів до участі в програмі».

- Вивчення інноваційного потенціалу, яким володіє педагогічний колектив, та визначення прогресивних педагогічних технологій, якими повинен володіти колектив для реалізації завдань програми.

II. Організаційно-проектний(адаптаційно-корекційний; 2021-2022рр.)

- Моделювання організаційно-управлінської, методичної структури та індивідуально-творчої системи роботи з проблеми, апробація нової організаційно-методичної моделі виховної системи школи

- Визначення структурних елементівінноваційної системи виховної роботи школи.

- Розробка та апробація навчально-методичного (методичні рекомендації, методичні розробки, практичний матеріал для вчителів) забезпеченняреалізації програми.

- Впровадження у навчально-виховний процес школи прогресивних педагогічних технологій, які забезпечують реалізаціюпрограми.

- Забезпечення постійного цілеспрямованого підвищення професійної компетентності та кваліфікації педагогічних працівників школи шляхом використання різноманітних форм методичної роботи.

- Розширення взаємодії школи з партнерами(батьківською громадськістю, позашкільними закладами) щодо реалізації програми.

ІІІ. Узагальнюючий(– формувальний;2023-2024рр.)

- Аналіз результатів роботи над виховою проблемою, відпрацювання діючої моделі системної організації компетентнісно спрямованої виховної роботи школи.

- Статистично - кількісний та описово-якісний аналіз результатів реалізації програми.

- Порівняльна характеристика розвивального впливу традиційної та інноваційної системи виховання в умовах роботи над програмою.

- Індивідуальна допомога. Індивідуальні методичні консультації.

- Аналіз і систематизація матеріалів методичного об’єднання, творчої групи.

- Науково-практична акредитація відпрацьованої системивиховної роботи школита вироблення рекомендацій для її масового впровадження у практику роботи навчальних закладів.

IV. Впроваджуючий(підсумковий.2024-2025 рр.)

- Дослідження результатів роботи, узагальнення педагогічного досвіду, розвиток ідей, розповсюдження результатів роботи з проблеми.

- Внесення коректив і відповідних змін до організаційно-педагогічних, матеріально-технічних умов реалізації програми.

- Адаптування та затвердження нормативної бази.

- Творчі звіти методичних структур.

- Друк матеріалів з досвіду роботи.

Очікувані результати реалізації програми

- створення сприятливого навчально-виховного середовища для

оптимального розвитку, розкриття творчого потенціалу педагогів і учнів,

-забезпечення цілісного підходу до виховання і розвитку особистості учня. Створення єдиної комплексної системи виховних впливів школи, сім’ї, громадськості;

-підвищення і вдосконалення професійної компетентності педагогічних працівників;

-забезпечення єдності навчання і виховання як двох взаємозалежних складових системи освіти;

-набуття учнями соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних відносин, формування в молоді національної свідомості, розвиненої духовності, фізичної досконалості, правової, трудової, екологічної культури, соціальної активності та свідомої громадянської позиції;

-поєднання організаційно-педагогічної, родинно-сімейної, національно-культурної, просвітницької діяльності вчителів, батьків, учнів, місцевої громади,

-створення дієвої моделі виховної системи школи.

Кiлькiсть переглядiв: 288

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.